ЭУВК "ОУЗ - МУПК" - поради профорієнтатора

Поради профорієнтатора

Структура діяльності методиста з профорієнтаційної роботи

у функції якого входять:

• вироблення стратегії взаємодії суб'єктів, відповідальних за педагогічну підтримку професійного самовизначення школярів з метою узгодження і координації їх діяльності;

• підтримка зв'язків ЗНЗ з соціальними партнерами, що впливають на самовизначення учнів основної і старшої школи;

• планування роботи педагогічного колективу по формуванню готовності учнів до профільного і професійного самовизначення відповідно до освітньої програми та плану ЗНЗ;

• здійснення аналізу і корекції діяльності педагогічного колективу по даному напрямку (консультації вчителів-предметників, класних керівників по організації системи навчально-виховної роботи, направленої на самовизначення учнів: профпросвіта, профконсультація, профдіагностика, визначення індивідуальної освітньої траєкторії);

• участь у проведенні педагогічних рад, виробничих нарад по проблемі профільного і професійного самовизначення старшокласників;

• здійснення контролюючих функцій роботи класних керівників, вчителів-предметників, шкільного психолога по проблемі профільного і професійного самовизначення учнів;

• проведення курсів з профорієнтації (тематичних виховних годин): "Твоя професійна кар'єра”, "Технологія професійного успіху”.

Методичні рекомендації співпраці методиста з профорієнтаційної роботи з:

а) класним керівником:

• складають для конкретного класу план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який включає різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;

• організовують індивідуальні і групові бесіди з профорієнтації, диспути, конференції;

• ведуть психолого-педагогічні спостереження схильностей учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній карті учня);

• допомагають учневі проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання і професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;

• організовують відвідання днів відкритих дверей у вузах і середніх професійних учбових закладах;

• організовують тематичні і комплексні екскурсії учнів на підприємства;

• надають допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування, учнів і їх батьків по проблемі самовизначення;

• проводять батьківські збори по проблемі формування готовності учнів до профільного і професійного самовизначення;

• організовують зустрічі учнів з випускниками школи — студентами вузів, середніх профтехнічних навчальних закладів тощо.

б) вчителями-предметниками:

• сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особи школярів, використовуючи різноманітні методи і засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, наочні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори і т.д.:

• забезпечують спрямованість профорієнтації уроків, формують у учнів загальні трудові, професіонально важливі навики;

• сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки;

• проводять спостереження по виявленню схильностей і здібностей учнів;

• адаптують учбові програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.

в) шкільним бібліотекарем:

• регулярно підбирають літературу для вчителів і учнів для допомоги у виборі професії (по роках навчання) і роботі з профорієнтації;

• вивчають читацькі інтереси учнів і рекомендують їм літературу, що допомагає у виборі професії;

• організовують виставки книг про професії і читацькі диспути-конференції на теми вибору професії;

• узагальнюють і систематизують методичні матеріали, довідкові дані про потреби регіону в кадрах і інші допоміжні матеріали (фотографії, вирізки, схеми, проспекти, програми, описи професій);

• регулярно влаштовують виставки літератури про професії по сферах і галузях (машинобудування, транспорт, будівництво, в світі мистецтва і т.д)

г) соціальним педагогом:

• сприяють формуванню у школярів групи ризику адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона занижена;

• надають педагогічну підтримку дітям групи ризику в процесі їх професійного і життєвого самовизначення;

• здійснюють консультації учнів з соціальних питань;

• надають допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці соціальних чинників, що утруднюють процес самовизначення школяра.

д) шкільним психологом:

• вивчають професійні інтереси і схильності учнів

• здійснюють моніторинг готовності учня до профільного і професійного самовизначення через анкетування учнів і їх батьків;

• проводять тренінгові заняття з профорієнтації учнів;

• проводять бесіди щодо психологічної освіти батьків і педагогів на тему вибору;

• здійснюють психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

• сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки;

• запрошують батьків учнів для виступів перед учнями про свою професію;

• надають допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці інтересів і схильностей учнів;

• створюють базу даних з профдіагностики.

є) медичним працівником:

• використовуючи різноманітні форми, методи, засоби, сприяють формуванню у школярів установки на здоровий спосіб життя;

• проводять з учнями бесіди про взаємозв'язок успішності професійної кар'єри і здоров'я людини;

• надають консультації по проблемі впливу стану здоров'я на професійну кар'єру;

• надають допомогу класному керівнику, шкільному психологу і соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.

Критерії оцінки знань учнів з профорієнтації:

• достатня інформація про професію і шляхи її отримання;

• потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії — це активність, що самостійно проявляється школярем, по отриманню необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання проби своїх сил в конкретних областях діяльності, самостійне складання свого професійного плану;

• упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване відношення до неї як до життєвої цінності. За даними досліджень життєвих цінностей VIII—XI класів учнів, відношення до праці як до життєвої цінності прямо співвідноситься у них з потребою в обґрунтованому виборі професії;

• ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професіонально важливі якості, багато в чому залежатиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може дати школяреві достатньо повну і адекватну інформацію про його професіонально важливі якості.

• наявність обґрунтованого професійного плану у старшокласника.

Мы переехали

Онлайн 1

Гостей 1

Читателей 0