Четверг, 25.04.2024, 22:25
Поради профорієнтатора
Структура діяльності методиста з профорієнтаційної роботи
у функції якого входять:
• вироблення стратегії взаємодії суб'єктів, відповідальних за педагогічну підтримку професійного самовизначення школярів з метою узгодження і координації їх діяльності;
• підтримка зв'язків ЗНЗ з соціальними партнерами, що впливають на самовизначення учнів основної і старшої школи;
• планування роботи педагогічного колективу по формуванню готовності учнів до профільного і професійного самовизначення відповідно до освітньої програми та плану ЗНЗ;
• здійснення аналізу і корекції діяльності педагогічного колективу по даному напрямку (консультації вчителів-предметників, класних керівників по організації системи навчально-виховної роботи, направленої на самовизначення учнів: профпросвіта, профконсультація, профдіагностика, визначення індивідуальної освітньої траєкторії);
• участь у проведенні педагогічних рад, виробничих нарад по проблемі профільного і професійного самовизначення старшокласників;
• здійснення контролюючих функцій роботи класних керівників, вчителів-предметників, шкільного психолога по проблемі профільного і професійного самовизначення учнів;
• проведення курсів з профорієнтації (тематичних виховних годин): "Твоя професійна кар'єра”, "Технологія професійного успіху”.
Методичні рекомендації співпраці методиста з профорієнтаційної роботи з:
а) класним керівником:
• складають для конкретного класу план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який включає різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;
• організовують індивідуальні і групові бесіди з профорієнтації, диспути, конференції;
• ведуть психолого-педагогічні спостереження схильностей учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній карті учня);
• допомагають учневі проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання і професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;
• організовують відвідання днів відкритих дверей у вузах і середніх професійних учбових закладах;
• організовують тематичні і комплексні екскурсії учнів на підприємства;
• надають допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування, учнів і їх батьків по проблемі самовизначення;
• проводять батьківські збори по проблемі формування готовності учнів до профільного і професійного самовизначення;
• організовують зустрічі учнів з випускниками школи — студентами вузів, середніх профтехнічних навчальних закладів тощо.
б) вчителями-предметниками:
• сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особи школярів, використовуючи різноманітні методи і засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, наочні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори і т.д.:
• забезпечують спрямованість профорієнтації уроків, формують у учнів загальні трудові, професіонально важливі навики;
• сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки;
• проводять спостереження по виявленню схильностей і здібностей учнів;
• адаптують учбові програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.
в) шкільним бібліотекарем:
• регулярно підбирають літературу для вчителів і учнів для допомоги у виборі професії (по роках навчання) і роботі з профорієнтації;
• вивчають читацькі інтереси учнів і рекомендують їм літературу, що допомагає у виборі професії;
• організовують виставки книг про професії і читацькі диспути-конференції на теми вибору професії;
• узагальнюють і систематизують методичні матеріали, довідкові дані про потреби регіону в кадрах і інші допоміжні матеріали (фотографії, вирізки, схеми, проспекти, програми, описи професій);
• регулярно влаштовують виставки літератури про професії по сферах і галузях (машинобудування, транспорт, будівництво, в світі мистецтва і т.д)
г) соціальним педагогом:
• сприяють формуванню у школярів групи ризику адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона занижена;
• надають педагогічну підтримку дітям групи ризику в процесі їх професійного і життєвого самовизначення;
• здійснюють консультації учнів з соціальних питань;
• надають допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці соціальних чинників, що утруднюють процес самовизначення школяра.
д) шкільним психологом:
• вивчають професійні інтереси і схильності учнів
• здійснюють моніторинг готовності учня до профільного і професійного самовизначення через анкетування учнів і їх батьків;
• проводять тренінгові заняття з профорієнтації учнів;
• проводять бесіди щодо психологічної освіти батьків і педагогів на тему вибору;
• здійснюють психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;
• сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки;
• запрошують батьків учнів для виступів перед учнями про свою професію;
• надають допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці інтересів і схильностей учнів;
• створюють базу даних з профдіагностики.
є) медичним працівником:
• використовуючи різноманітні форми, методи, засоби, сприяють формуванню у школярів установки на здоровий спосіб життя;
• проводять з учнями бесіди про взаємозв'язок успішності професійної кар'єри і здоров'я людини;
• надають консультації по проблемі впливу стану здоров'я на професійну кар'єру;
• надають допомогу класному керівнику, шкільному психологу і соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.
Критерії оцінки знань учнів з профорієнтації:
• достатня інформація про професію і шляхи її отримання;
• потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії — це активність, що самостійно проявляється школярем, по отриманню необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання проби своїх сил в конкретних областях діяльності, самостійне складання свого професійного плану;
• упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване відношення до неї як до життєвої цінності. За даними досліджень життєвих цінностей VIII—XI класів учнів, відношення до праці як до життєвої цінності прямо співвідноситься у них з потребою в обґрунтованому виборі професії;
• ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професіонально важливі якості, багато в чому залежатиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може дати школяреві достатньо повну і адекватну інформацію про його професіонально важливі якості.
• наявність обґрунтованого професійного плану у старшокласника.
|