Вторник, 24.10.2017, 09:37

Приветствую Вас Гость | RSS | Главная | поради профорієнтатора | Регистрация | Вход

 
 

 

 
Поради профорієнтатора
Структура діяльності методиста з профорієнтаційної роботи  
у функції якого входять: 
вироблення стратегії взаємодії суб'єктів, відповідальних за педагогічну підтримку професійного  самовизначення школярів з метою узгодження і координації їх діяльності; 
підтримка зв'язків ЗНЗ з соціальними партнерами, що впливають на самовизначення учнів основної і старшої школи; 
планування роботи педагогічного колективу по формуванню готовності учнів до профільного і професійного самовизначення відповідно до  освітньої програми та плану ЗНЗ; 
здійснення аналізу і корекції діяльності педагогічного колективу по даному напрямку (консультації вчителів-предметників, класних керівників по організації системи навчально-виховної роботи, направленої на самовизначення учнів: профпросвіта, профконсультація, профдіагностика, визначення індивідуальної освітньої траєкторії); 
участь у проведенні педагогічних рад, виробничих нарад по проблемі профільного і професійного самовизначення старшокласників; 
здійснення контролюючих функцій роботи класних керівників, вчителів-предметників, шкільного психолога по проблемі профільного і професійного самовизначення учнів; 
проведення курсів з профорієнтації (тематичних виховних годин): "Твоя професійна кар'єра”, "Технологія професійного успіху”. 
Методичні рекомендації співпраці методиста з профорієнтаційної роботи з:
а) класним керівником:
складають для конкретного класу  план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який включає різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів; 
організовують індивідуальні і групові бесіди з профорієнтації, диспути, конференції; 
ведуть психолого-педагогічні спостереження схильностей учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній карті учня); 
допомагають учневі проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання і професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо; 
організовують відвідання  днів відкритих дверей у вузах і середніх професійних учбових закладах; 
організовують тематичні і комплексні екскурсії учнів на підприємства; 
надають допомогу шкільному психологу в проведенні анкетування, учнів і їх батьків по проблемі самовизначення; 
проводять батьківські збори по проблемі формування готовності учнів до профільного і професійного самовизначення; 
організовують зустрічі учнів з випускниками школи — студентами вузів, середніх профтехнічних навчальних закладів тощо. 
б)  вчителями-предметниками:
сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особи школярів, використовуючи різноманітні методи і засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, наочні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори і т.д.: 
забезпечують спрямованість профорієнтації уроків, формують у учнів загальні трудові, професіонально важливі навики; 
сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки; 
проводять спостереження по виявленню схильностей і здібностей учнів; 
адаптують учбові програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.   
в)  шкільним бібліотекарем:
регулярно підбирають літературу для вчителів і  учнів для допомоги у виборі професії (по роках навчання) і роботі з профорієнтації; 
вивчають читацькі інтереси учнів і рекомендують їм літературу, що допомагає у виборі професії; 
організовують виставки книг про професії і читацькі диспути-конференції на теми вибору професії; 
узагальнюють і систематизують методичні матеріали, довідкові дані про потреби регіону в кадрах і інші допоміжні матеріали (фотографії, вирізки, схеми, проспекти, програми, описи професій); 
регулярно влаштовують виставки літератури про професії по сферах і галузях (машинобудування, транспорт, будівництво, в світі мистецтва і т.д) 
г) соціальним педагогом:
сприяють формуванню у школярів групи ризику адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона занижена; 
надають педагогічну підтримку дітям групи ризику в процесі їх професійного і життєвого самовизначення; 
здійснюють консультації учнів з соціальних питань; 
надають допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці соціальних чинників, що утруднюють процес самовизначення школяра. 
д)  шкільним психологом:
вивчають професійні інтереси і схильності учнів
здійснюють моніторинг готовності учня до профільного і професійного самовизначення через анкетування учнів і їх батьків; 
проводять тренінгові заняття з профорієнтації учнів; 
проводять бесіди щодо психологічної освіти  батьків і педагогів на тему вибору; 
здійснюють психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів; 
сприяють формуванню у школярів адекватної самооцінки; 
запрошують батьків учнів для виступів перед учнями про свою професію; 
надають допомогу класному керівнику в аналізі і оцінці інтересів і схильностей учнів; 
створюють базу даних з профдіагностики. 
є) медичним працівником:
використовуючи різноманітні форми, методи, засоби, сприяють формуванню у школярів установки на здоровий спосіб життя; 
проводять з учнями бесіди про взаємозв'язок успішності професійної кар'єри і здоров'я людини; 
надають консультації по проблемі впливу стану здоров'я на професійну кар'єру; 
надають допомогу класному керівнику, шкільному психологу і соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів. 
Критерії оцінки знань   учнів з профорієнтації:
достатня інформація про професію і шляхи її отримання; 
потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії — це активність, що самостійно проявляється школярем, по отриманню необхідної інформації про ту або іншу професію, бажання проби своїх сил в конкретних областях діяльності, самостійне складання свого професійного плану; 
 упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване відношення до неї як до життєвої цінності. За даними досліджень життєвих цінностей VIII—XI класів учнів, відношення до праці як до життєвої цінності прямо співвідноситься у них з потребою в обґрунтованому виборі професії;
 ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професіонально важливі якості, багато в чому залежатиме обґрунтованість його вибору. При цьому слід враховувати, що тільки кваліфікований фахівець може дати школяреві достатньо повну і адекватну інформацію про його професіонально важливі якості. 
наявність обґрунтованого професійного плану у старшокласника. 

Мы переехали


Онлайн 1
Гостей 1
Читателей 0