---

ПОРАДИ УЧНЯМ

 

                        РЕКОМЕНДАЦІЇ УЧНЯМ

      ПО ОРГАНІЦАІЇ ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ.

         Психологи з’ясували ряд факторів, які можуть надати велику допомогу під час підготовки до іспитів. Ці фактори пов’язані з підготовкою робочого місця та засвоєнням екзаменаційного матеріалу.

 

Ваше робоче місце.

 

Подивіться уважно на своє робоче місце стосовно того, допомагає воно чи заважає.

 

Зверніть увагу на можливі фактори, які вам заважають при роботі.

 

Зовнішні фактори, які заважають:

 

Шум

Музика

Події, які відбуваються перед вашими вікнами

Непрохані та часті гості

Розмови людей, які вас оточують

Дзвінки

         Зовнішні фактори можуть дуже відчутно впливати на ефективність засвоєння матеріалу. Подивіться на кожний з них уважно. Не треба їх недооцінювати, особливо тоді, коли приходиться силою заставляти себе вчити, а особливо коли нецікавий матеріал.

 

Письмовий стіл:

Дуже маленький, щоб можна було розкласти увесь необхідний матеріал

На ньому дуже багато речей, які не мають відношення до навчання

Дуже близько лежать журнали, комікси

Знаходиться тільки потрібний матеріал

Власного письмового столу немає.

 

Стілець:

Занадто низький або зависокий

Зручний для роботи.

 

Освітлення:

Занадто слабке

Занадто сильне (сонячне проміння)

Достатнє та приємне.

 

Опалення:

Дуже холодно

Дуже жарко

Приємне.

 

Мій найкращий робочий час:

Зранку

Після обіду

Увечері

Вночі.

         Оптимальне навчання передбачає не тільки оволодіння великим об’ємом навчального матеріалу, а й вмінням користуватися технічними засобами, які дозволяють зекономити час.

         Якщо вірно застосовувати принципи психології навчання, то тоді набагато легше сприймається матеріал, а також зберігається.

 

ПОРАДИ УЧНЯМ

ПРО ТЕ, ЯК КРАЩЕ ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ

НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ.

 

 

1.Ви запам’ятовуєте краще те, що розумієте. Не вчить нічого механічно напам’ять. Спробуйте те, що ви вчите зрозуміти, зробити власні визначення та узагальнення.

 

2.Ви запам’ятовуєте краще, якщо вчите частіше та менших об’ємах. Ви вчитеся успішніше, якщо не пізніше чим через день вчите матеріал, а потім з подвоєними інтервалами повторюєте так довго, поки не зможете задовільно відтворити його. Чому так? Тому, що зразу ж повторити матеріал, який ви тільки но вивчили не є ефективним, бо витрачається дуже багато часу.

 

3.Ви засвоюєте матеріал краще, якщо постійно проговорюєте його вголос.

 

4.Ви запам’ятовуєте щось краще, якщо повторюєте це ціле, ніж тоді, як ділите його на частини і кожну засвоюєте окремо.

 

5.Позитивне налаштування стимулює запам’ятовування. Ви можете посилити віру в свою пам’ ять, якщо будете постійно говорити: «З кожним днем я згадую все краще і краще». Якщо ви навіюєте собі, що у вас погана пам’ять, що ви не можете нічого запам’ятати, що ви постійно забуваєте, то ваша пам’ять отримує якби установку і дійсно погано працює.

 

6.Висока мотивація навчальної діяльності також позитивно впливає на стан пам’яті. Якщо ви цікавитеся тим, що вивчаєте, то ви запам’ятовуєте набагато краще.

 

7.Ви засвоюєте швидше і на довше зберігаєте матеріал, якщо регулярно робите невеликі перерви. Найбільш оптимально через кожні півгодини робити перерву на 2-3 хвилини, під час якої можна потягнутися, пройтися тощо. Приблизно через 1 годину занять треба зробити більш тривалу паузу, близько 5-7 хвилин, під час якої можна попити. Після 2 годин роботи треба відпочивати від 20 до 30 хвилин.

 

 

ЯК КРАЩЕ ЗАПАМ’ЯТАТИ:

 

1.    Ви запам’ятаєте краще те, що зрозумієте. Прагніть зрозуміти те, що ви вчите та знайти власні визначення.

2.    Вивчайте матеріал частіше, але в невеликих об’ємах.

3.    Промовляйте вивчене вголос.

4.    Повторюйте вивчений матеріал як одне ціле, а не діліть його на частини, щоб засвоїти кожну окремо.

5.    Регулярно робіть маленькі перерви. Найбільш оптимальна перерва 5 хвилин через кожні півгодини. Через 1 годину занять треба зробити паузу більш тривалу.

---

Пам’ятка для батьків та дітей

Як не стати об’єктом злочинних зазіхань

 

Шановні друзі!

Увечері, по можливості, не ходить по одинці. Коли все-таки треба пізно повертатися, зателефонуйте рідним чи знайомих, щоб вони зустріли вас у під’їзді, поблизу будинку чи на зупинці.

Уникайте безлюдних, неосвітлених місць.

Коли на вас напали, голосно кличте на допомогу.

Сідаючи в таксі чи випадковий автомобіль, зверніть увагу на його номерний знак. Не показуйте водію, що у вас в гаманці значна сума грошей.

Не давайте хуліганам спровокувати себе. Уникайте зневажливих висловлювань на їх адресу. Залишайтеся спокійним, об’єктивним та виваженим.

Для самооборони користуйтеся засобами, що містять речовини, які подразнюють очі та дихальні шляхи, але пам’ятайте, що застосувати їх треба з урахуванням вітру і лише у великих приміщеннях.

 

НАВЧІТЬ ДІТЕЙ БЕЗПЕКИ

         Не забувайте, відправляючи дітей на вулицю чи залишаючи їх самих удома, нагадати їм про елементарні заходи безпеки, щоб уберегтися від злочину і самим не вчинити чогось протиправного.

Не давайте дітям великі суми грошей, золоті речі.

Завжди цікавтеся, з ким дружить ваша дитина, де проводить вільний час, особливо вечорами.

 

Дітям слід:

• завжди говорити, куди вони йдуть;
• вчасно приходити додому (у визначений батьками час)і ніколи не затримуватися на вулиці самим;
• уміти за зовнішністю відрізнити тих людей, у яких можуть бути злі наміри, нікуди не йти з незнайомцями без дозволу батьків;
• не сідати у чужу  машину навіть для того щоб указати дорогу;
• не приймати подарунків без дозволу батьків;
• голосно кричати і, якщо є можливість, уникати, коли хтось має намір застосувати силу;
• розповідати батькам навіть про те, у чому соромно зізнатися.

 

ТЕЛЕФОН ДОВІРИ 3-23-09

Енергодарський МВ УМВС України в Запорізькій області

---

 

Для батьків

СТРЕС

Стрес - невід’ємна частина сучасного життя. Його свого часу переживає кожна людина. Та якщо людина доросла, є надія, що вона подолає стрес швидко і без наслідків. Набагато складніше, коли зі стресом стикається дитина. 

У дітей стрес виникає під час зіткнення з чимось новим, і тому через відсутність досвіду вони не в змозі з ним боротися. Сам механізм дитячого стресу полягає в тому, що щось зовнішнє, невідоме насильно приходить в життя дитини, починає у вигляді спогадів чи страхів переслідувати її. Без допомоги батьків, а часто і професійного психолога дитині неможливо подолати стрес. 

Необхідно підтримати дитину і дати зрозуміти, що підліток може приходити зі своїми проблемами додому. Тим паче, проблеми не вирішуються швидко і легко. Виховання підлітка займає набагато більше часу, ніж дитини початкової школи. У старшокласників свої проблеми . Напруження позначається на успішності і суперечливості поведінки. У старших підлітків стресові ситуації проявляються порушенням режиму харчування, курінням або зловживанням алкоголем.
  Звернути необхідно увагу на погані оцінки, прогули, спізнення, безвідповідальне ставлення до виконання шкільних і домашніх обов’язків. Підліток може замкнутися в собі або почати захоплюватися дивною музикою чи чужою культурою. Не можна допустити Інтернетзалежності.
Загальними причинами стресу для дітей будь-якого віку можуть бути:

·         Якщо причиною стресу є перегляд шокуючих телепрограм, то наслідком може стати жорстокість і цинізм, прагнення завдавати болю собі і оточуючим.

·         Якщо причиною стресу є насилля, то наслідком може стати замкненість дитини і проблеми із психікою.

·         В особливо тяжких випадках стрес може призвести до затримки або навіть зупинки психічного розвитку. Така людина ніколи не зможе позбутися психологічної травми, ніколи не подорослішає.

·         Після пережитого стресу у дитини можуть виникнути серцеві та інфекційні захворювання, виразка шлунка.

·         Стрес у дітей може призвести до неврозу.

·         Діти, які пережили стрес, схильні набути хронічних захворювань: астму, цукровий діабет. На жаль, стресові ситуації неминучі в житті кожної людини. Але можна згладити негативний вплив стресу, правильно виховавши дитину і допомагаючи їй долати життєві труднощі.

Наступні рекомендації допоможуть уникнути стресів вашим дітям. Та без вашої допомоги зробити це буде неможливо.

1. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте дитину. Розрахувати час – це ваш обов’язок. Якщо ж ви із цим не впорались – провини дитини в цьому немає.

3. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.

5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу питань, дайте їй розслабитись.

6. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

7. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

8. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хв. треба відпочивати 10-15 хв.

10. Під час спілкування з дитиною не вживайте умовностей : «Якщо ти будеш добре вчитися , то…»

11. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.

12. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, вживаючи слова « не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.

13. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

14. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною. Коли щось не виходить, порадьтесь із психологом, учителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного

15. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею.

16. Знайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтеся зробити це для них.

17. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізувати, наклеювати, ліпити.

18. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.

19. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хвилин.

20. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.

21. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими!

 

 

Як батькам знайти спільну мову з підлітком. Причини агресії

 

Сприйняття світу дитиною, при всій її своєрідності, - це не що інше, як відображення сприйняття її самої оточуючими дорослими. 
Підліток формує свою власну, ні на що не схожу думку. Він виношує свою особистість. У цій ситуації батьки повинні проявити турботу і підтримку, і при необхідності бути наполегливими, якщо підліток поводиться нерозсудливо. 
          Отже, кожен тінейджер, з точки зору психології і психіатрії, - людина з «прикордонною» психікою. Своєрідність віку така, що більш-менш явно виражений розлад нервової системи в більшості випадків є «нормою». Уявлення про неминучість якихось жахливих змін, викривлень психіки в пубертатний період сильно перебільшені. Більшість підлітків проходить цей вік без істотних відхилень від описаних норм і успішно адаптується в суспільстві. Насторожує батьків підлітків найбільше непередбачуваність, агресивність і відчуженість. Чому ж це відбувається? 
         Перш за все, переконайтеся, що дитина має можливість певну кількість часу перебувати насамоті (Одна в квартирі на час вашого від'їзду, одна у своїй кімнаті після школи тощо). Повірте, якщо дитина ні секунди не буває одна, вона поступово вибухне («вибух» - це, відповідно, істерика). Пам'ятайте також, що її кімната - це її територія. Помічали, може, як маленькі діти (3-7 років) люблять ховатися, шукають різноманітні затишні куточки? Вони хочуть знайти свій особистий шматочок обмеженого простору, де можна сховатися від усіх, навіть від батьків.
         З віком кордону особистої території розширюються. Підліток вже не ховається в шафу, не читає під ковдрою, не повзає під столом. Тепер його особистий простір - його кімната. За її межами може відбуватися і вирішуватися, що завгодно. Але в його кімнаті повинні діяти його закони. Нехай він розмальовує стіни на свій смак - це його кімната, до того ж це розвиває творчі здібності. Нехай клеїть постери - це його інтереси, його життя, до того ж це розвиває почуття смаку і пропорцій. 
         Нехай постійно пересуває меблі в кімнаті з місця на місце -він просто творча особистість, І шукає найбільш зручний для нього варіант (Хоча, може, він просто знайшов одну з ваших брошурок «Фен-шуй - як досягти гармонії»?). У кімнаті постійний безлад - йому ніколи займатися прибиранням, він, наприклад, складає вірші або малює, або робить уроки (можливо, він просто ледачий, але якщо це і так, ви відразу зрозумієте по загальній поведінці). 
         Взагалі,стан кімнати підлітка - це стан його душі. Суворий порядок - він педантичний і акуратний, серйозний і уважний. Повний хаос - він у творчому або емоційному пошуку. Постійно різний стан речей - підліток різнобічна особистість і не може зупинитися на чомусь одному. 
         Повернемося до проблем формування особистості. Отже, агресія - чому вона виникає?Агресивність, спрямована на оточуючих - це відображення підсвідомої агресивності по відношенню до самого себе, Так само як і любов до людей неможлива без любові і поваги до власного «я». Ці почуття формуються у зростаючої людинипід впливом батьківських емоцій по відношенню до неї.
У даній ситуації сам підліток - далеко не першопричина проблеми. До формування агресивного ставлення до світу приводить не тільки пряма агресія, спрямована на самого підлітка, але і формування у нього стійкого почуття провини і сумнівів у власній значущості через відсутність належної підтримки з боку батьків. Почуття провини руйнівно і для дітей, і для батьків. 
         Припустимо, що підліток повернувся додому на годину пізніше, ніж обіцяв. Можливо декілька варіантів розвитку. Перший: батьки в нестямівід злості і хвилювання виливають на дитину весь свій негатив у вигляді скандалу. Результат: почуття провини, і, як наслідок, агресія підлітка по відношенню до батьків. 
Другий варіант: батьки не розуміють причини запізнення, і роз'яснюють підлітку, що, якщо таке відбувається, значить він (вона) не в змозі відповідати за свої вчинки і слова, і, якщо подібне повториться, їм (батькам) доведеться обмежити свободу дитини. У даному випадку позитивний результат гарантований. 
         Деяка ступінь свободи необхідна підлітку не менше, ніж можливість іноді знаходиться одному. І запам'ятайте: ніщо не повинно насторожувати батьків сильніше (в плані благополучного психічного розвитку підлітка), ніж відсутність потреби у свободі дії і слова або покірне прийняття її невмотивованих обмежень.